депресія-01

Депресія

Депресія є поширеною проблемою у сфері психічного здоров'я. Її поширеність у дорослому віці є біля 12%, у дітей та молоді - близько 4-8%. Особливим видом депресії є депресія у перинатальному періоді - в часі вагітності та після пологів - яка може мати місце у близько 10% жінок. На жаль, багато осіб, що страждають на депресію, не звертатимуться за фаховою допомогою, оскільки одним із головних симптомів депресії є песимізм, який проявляється зокрема втратою віри в можливість змінити життя на краще - а відтак, на жаль, велика частина осіб з депресією не отримує належної допомоги.

Депресія є одним з найбільш досліджених розладів , щодо якої існують ефективні методи допомоги. Тому таким важливим є вчасне виявлення і звернення за фаховою допомогою!

Симптоми депресії

Нижче подано типовіші симптоми депресії:

– Пригнічений настрій (може також проявлятися плаксивістю, дратівливістю, озлобленістю).
– Відсутність радості від того, що раніше приносило радість та задоволення – відповідно апатія, пасивність.
– Підвищена втомлюваність, суттєве зниження енергії.
– Порушення пам’яті, уваги, здатності думати, вчитися.
– Порушення сну.
– Зміни апетиту та маси тіла.
– Негативне, песимістичне мислення.
– Сповільнення рухів, мислення, мови (а інколи навпаки “ажитація” – свого роду нервове збудження).
– Небажання жити, суїцидальні думки та дії.

При депресії ці симптоми мають стійкий, тривалий характер (більшу частину дня щонайменше два тижні) та суттєво впливають на функціонування особи та різні сфери її життя – працю, навчання, стосунки, хобі тощо. Власне стійкість цих симптомів, їх вплив на функціонування, порушення психічних фукнцій, спотворене песимістичне мислення відрізняють депресію від звичайного смутку і коливань настрою, які є частиною життя і притаманні усім  людям.

Важливо теж усвідомлювати, що депресія може проявлятися по різному у різних людей, у різному віці; вона може мати різні форми і різні “маски”. Окремим розладом є біполярний розлад, коли епізоди депресії чергуються з протилежними періодами надто піднесеного настрою, нереалістичного оптимізму і т.п. Часто особа, яка страждає не депресію, може не вважати, що у неї є проблеми у сфері психічного здоров’я, а вважати себе нещасною, своє життя “жалюгідним” і т.п. Тож за наявності в особи стійкого пригніченого настрою, апатії, песимізму важливо звернутися за фаховою допомогою для діагностики та організації належної допомоги.

Сучасне наукове розуміння

Депресія – це комплексний розлад, який не має однієї причини, а є проявом взаємодії біологічних, психологічних та соціальних чинників. З одного боку є генетична схильність до депресії, яка зовсім не означає, що у людини буде депресія, але підвищує ризик за наявності супутніх стресових подій у житті. Вразливість до депресії є також більшою у осіб, які мали досвід скривдження, занедбання у дитинстві,  відсутності належних соціальних ресурсів підтримки. Низька самооцінка, схильність до самозвинувачень, самокритики роблять також людину вразливою до депресії. У частини осіб депресію можуть спровокувати стресові події (наприклад, втрата роботи, розлучення та ін.). Чималу роль грає брак ресурсів підтримки чи перебування в несприятливому, недоброзичливому соціальному середовищі (наприклад, за наявності буллінгу). Сучасні дослідження вказують на важливу роль запуску “підтримуючих циклів” у розвитку депресії – коли на фоні пригніченого настрою  і песимістичного мислення у людини розвивається пасивність щодо руху до важливих життєвих цілей, вона перестає вирішувати актуальні проблеми, обмежує спілкування, ресурсні активності. А це в свою чергу веде до накопичення проблем, подальшого погіршення настрою та песимізму і т.д. Тож, якщо антидепресанти діють на мозок, даючи “енергію” для виходу з депресії, то сучасні психотерапевтичні втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, допомагають особі вийти з замкнених лабіринтів депресії, скерувати і творити своє життя згідно цінностей, навчитися критично сприймати і протистояти “депресивним думкам”, вирішувати проблеми, будувати соціальні зв’язки, а також долати фактори схильності – і розвивати прийняття і доброзичливість до себе, віру в себе і т.д.

Рекомендації протоколів

Згідно з сучасними міжнародними протоколами, які розроблені на основі результатів наукових досліджень, рекомендовано два основних методи допомоги особам із депресією: 
(1) медикаментозна терапія антидепресантами; 
(2) психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова та інтерперсональна.  
Ці два методи мають вагомі докази ефективності і рекомендовані як основні форми допомоги особам із депресією. В усіх випадках депресії є важлива психоедукація особі та її рідним, рекомендації щодо гігієни сну, фізичної активності та надання ресурсів самодопомоги (книги, комп’ютеризована КПТ та ін.). А також – за наявності суіцидальних думок – ретельний моніторинг і  розробка та втілення антисуіцидального плану та відповідних заходів безпеки.

При депресії є теж важливо забезпечити не лише подолання епізоду депресії, але запобігти повторенням (рецидивам) – для цього за наявності повторних епізодів може бути рекомендовано тривалий прийом антидепресантів, курс індивідуальної КПТ чи групової майндфулнес-орієнтованої когнітивної терапії орієнтованої на запобігання рецидивам депресії, тривалий моніторинг/супровід фахівцем.

За наявності супутніх розладів та проблем – важливо належно їх виявляти та включати у план допомоги, оскільки часто депресія супроводжується рядом інших проблем у різних сферах життя (наприклад, безробіття,  сімейні, фінансові проблеми та ін.) та супутніми розладами (наприклад, тривожними).

Програма допомоги у "Колі сім'ї"

У центрі «Коло сім’ї» діє спеціалізована програма допомоги дітям, молоді та дорослим з депресією, яка ґрунтується на рекомендаціях сучасних міжнародних протоколів. Програма пропонує такі методи допомоги:
– Комплексне обстеження, представлення інформації та узгодження плану допомоги
– Індивідуальну когнітивно-поведінкову терапію
– Медикаментозну терапію
– При допомозі дітям та молоді – психологічний супровід та допомогу батькам
– Якщо потрібно, психологічний супровід та консультування в освітніх закладах
– При післяпологовій депресії – додатковий супровід щодо турботи про дитину, підтримка родини
– Психотерапевтичний ти лікарський супровід з метою запобігання повторним епізодам та подолання супутніх розладів та проблем
– Групову програму майндфулнес для попередження повтроних епізодів депресії та загалом плекання щасливого та змістовного життя.

Інформаційні ресурси про післяпологову депресію