- Налагодити спілкування з учнем, щоб він розумів, що поруч є люди, які зацікавлені йому допомогти і підтримати.
- Розглянути можливість коригування навчальної програми, адаптуючи її до потреб учня. Це може включати зміни в навчальному навантаженні, планування навчальних періодів на більш комфортний час для учня та інші адаптації. До цього процесу варто залучити батьків та шкільну команду.
- Встановлювати чіткі очікування для учня та забезпечувати його регулярним зворотнім зв’язком щодо його прогресу. Це допоможе дитині усвідомити свої можливості та відчути підтримку у власних досягненнях.
- Створювати можливості для соціальних взаємодій серед учнів, що сприятиме розвитку навичок спілкування та позитивній атмосфері у класі.
- Якщо дитина має періоди відсутності через хворобу чи з інших причин, варто розробити план її реінтеграції до навчання та спільноти класу.
- Підтримувати дитину в її індивідуальних проявах, заохочувати ділитися своїми почуттями і думками, залучати до обговорення відкритих питань, це може допомогти подолати страх робити помилки в присутності інших.
- Ознайомитися з процедурами та підходами до роботи з учнями, які виражають суїцидальні думки, щоб забезпечити їм відповідну підтримку та захист.
Важливо розуміти, що пізнє дитинство і підлітковий вік – унікальний період розвитку, за якого відбуваються значні зміни, і людина зіштовхується з багатьма джерелами стресу. Зважаючи на це, необхідно вміти відрізнити нормальні для даного віку емоційні реакції від потенційних симптомів депресії і вчасно надати допомогу.