Слово «енурез» походить від грецького дієслова enourein («виділяти сечу»), означає акт мимовільного сечовипускання і може відбуватися як вдень, так і вночі. Тому енурез розділяють на денний (enuresis diurna), нічний (enuresis nocturna) та змішаний (з нічними та денними симптомами). Нічне нетримання сечі є поширеним явищем, яке може мати значний вплив на емоційний добробут та соціальне життя дитини та бути також джерелом стресу для батьків. Нічне нетримання сечі спостерігається приблизно у 15% п’ятирічних дітей. Поширеність нічного енурезу зменшується з віком. Зокрема у дітей старших 15 років становить від 1 до 2%. У більшості дітей нічний енурез без інших симптомів дисфункції сечового міхура та нижніх сечових шляхів проходить сам по собі. Важливо пам’ятати, що нічне нетримання сечі не є провиною дітей чи підлітків, тому не слід карати їх за це, а ставитись до проблеми з терпінням і розумінням.
Про енурез
Зазвичай приблизно у віці 2 років дитина починає розрізняти потребу в дефекації та сечовипусканні; двоє з трьох дітей у віці від 3 до 4 років вміють контролювати процес сечовипускання; у віці від 4 до 6 років вони можуть починати й переривати процес сечовипускання.
Як правило, нічне нетримання сечі до 7 років не викликає занепокоєння. У цьому віці у дитини все ще може розвиватися контроль сечового міхура вночі.
Існує два основних види нічного нетримання сечі:
- Первинний енурез означає, що дитина ніколи не мала “сухого періоду” протягом більш ніж 6 місяців.
- Вторинний енурез означає повторний енурез після того, як дитина протягом 6 місяців не мала таких проявів.
Сучасне наукове розуміння
Нічний енурез виникає, коли дитина не прокидається для сечовипускання. Це може бути наслідком одного або комбінації кількох пов’язаних факторів, включаючи затримку дозрівання функції нервової системи щодо нічного контролю над сечопусканням, генетичні фактори, порушення сну, малу місткість сечового міхура та гіпереактивний сечовий міхур.
Нічний енурез може бути асоційований з проблемами нейророзвитку, включаючи інтелектуальну недостатність, розлад спектру аутизму та розлад дефіциту уваги з гіперактивністю. Порушений сон може сприяти або посилювати ці проблеми.
Хоча існує припущення, що психологічні порушення відіграють певну роль у патогенезі нічного сечовипускання, цей зв’язок не доведений. Проблеми адаптації та низька самооцінка, як правило, покращуються після лікування енурезу, що свідчить про те, що поведінкові зміни є результатом енурезу, а не причиною.
У деяких випадках часте або періодичне нічне нетримання сечі може бути ознакою основного захворювання, наприклад:
- Інфекції сечовивідних шляхів
- Закрепи
- Неврологічні розлади
- Цукровий діабет
- Обструкції сечовивідних шляхів або вузька уретра
Рекомендації протоколів
Згідно з сучасними міжнародними протоколами, які розроблені на основі результатів наукових досліджень, рекомендовано:
- оцінка причин нічного нетримання сечі, які потребують додаткового обстеження та/або лікування;
- при потребі – лікування супутніх розладів;
- поведінкова терапія, використання підгузника-будильника або медикаментозна терапія.
Програма допомоги у "Колі сім'ї"
У центрі «Коло сім’ї» діє спеціалізована програма допомоги дітям та молоді з енурезом, яка ґрунтується на рекомендаціях сучасних міжнародних протоколів. Програма пропонує такі методи допомоги:
- Комплексне обстеження, представлення інформації та узгодження плану допомоги
- Консультування дитини та батьків щодо покращення розуміння енурезу, сімейної співпраці, зменшення конфліктів та спільної розробки стратегії поведінкової терапії
- При потребі — використання підгузника-будильника
- При потребі — медикаментозна терапія
- При потребі — лікування супутніх розладів та проблем (депресія, тривожні розлади, РДУГ та ін.)