Близько 1% дітей шкільного віку мають моторні та/або голосові тики.
Тики часто починаються з дискомфортного відчуття або «позиву» до тику, які накопичуються в тілі. Після виконання тику, цей позив зникає. Однак полегшення триває лише короткий період, перш ніж позив до тику знову повернеться.
Хоча тики можуть здаватися цілеспрямованими, вони за своєю природою є мимовільними.
На збільшення тиків впливає:
- стрес
- тривога
- втома
- хвилювання
- стурбованість
- голод
- зміни
- зосередженість на тиках або їх обговорення
Зменшити тики допомагає:
- тренування
- відволікання
- глибока концентрація
- дихальні вправи
- сон
- режим
Тики можуть мати значний вплив на функціонування дитини в школі.
Найпоширеніші труднощі, які можуть виникати в учнів із тиковими розладами:
- Академічна концентрація:
- тики можуть відвертати увагу учня, ускладнюючи концентрацію під час уроків чи контрольних робіт.
- Стосунки з однолітками: однолітки можуть не розуміти тиків учня, що може призвести до стигматизації, дражніння або цькування.
- Втома: зусилля, необхідні для того, щоб впоратися з тиками та придушити їх, можуть розумово та фізично виснажувати учня, впливаючи на його рівень енергії та здатність брати участь у навчанні.
- Виконання завдання: часті тики можуть вплинути на здатність учня встигати за завданнями в класі.
- Тривога: думки про те, що виникнуть тики й інші діти негативно відреагують, можуть викликати тривогу та стрес в учня.