Комунікація складається з невербальної й вербальної. Невербальна комунікація створює основу для розвитку мовлення. До його появи потрібно навчити малюків з розладами спектру аутизму (РСА) висловлюватись за допомогою погляду, міміки, жестів, поз та вокалізацій.
Діти вчаться розуміти мову тіла і розуміти інших людей, коли спостерігають і слухають їх. Тому першими кроками до комунікації є зоровий контакт й спільна увага. Спільна увага – це можливість дитини розділити зацікавленість до певного предмета чи ситуації з комунікативним партнером. Розташування комунікативного партнера має значення, тому рекомендуємо бути на одному рівні погляду з дитиною й навпроти неї.
З яких загальноприйнятих жестів варто почати навчати дитину?
– Вказівний жест
– “Так”
– “Ні”
– “Привіт”
– “Бувай”
– “Супер/клас”
– “Ходи”
– “Не знаю”
Як навчати?
– Робіть нечіткі жести виразнішими.
– Підкреслюйте та перебільшуйте жести.
– Використовуйте жести у щоденній діяльності та іграх.
– Використовуйте вказівний жест як підказку, наприклад, показати де закотився м’ячик.
– Під час веселих забавлянок використовуйте жести у вигляді підказок.
Коли малюк розуміє суть комунікації, жести та мовлення стають значущими для нього. Тому такими важливими у розвитку дитини є сформовані навички невербальної комунікації.
Розуміння мови дорівнює її усвідомленому використанню!
Буває, що відірвано від контексту ситуації, без опори на жести та міміку дорослого дитина не розуміє звернену мову або розуміє її погано. Тому розуміння мови і її використання маємо розвивати паралельно. І одне, і друге є важливим у спілкуванні. Розуміння мови є невіддільною частиною її використання!
Вербальну комунікацію у дітей з розладами спектру аутизму можемо поступово розвивати за допомогою конкретних кроків:
Крок 1. Сформуйте словник звуків.
Розпочніть з голосних звуків «о, у, а…», якщо дитина має такий навик, то розпочинайте з простих складів «на, ох, ба…». Ставтеся до цих звуків, як до слів. Відповідайте на них імітацією, називайте їх, коментуйте.
Крок 2. Розробіть вокальні ігри зі звуками, які ваша дитина може відтворювати.
Влаштовуйте з дитиною звукові діалоги, повторюючи звук і очікуючи наступного звуку від дитини. Якщо дитина довгий час не повторює за вами, то ваше завдання імітувати те, що робить дитина, а тоді знову запропонувати свій звук.
Крок 3. Збільшуйте можливість для вашої дитини слухати звуки, які видають інші люди, тварини, предмети й відтворювати їх.
До усіх своїх ігор додавайте звукові ефекти. Звуки машин, тварин, природи, різних предметів. Називайте ці звуки, зацікавлюйте дитину, ще до їх відтворення.
Крок 4. Говоріть з дитиною так, щоб це сприяло розвитку мовлення.
Пам’ятайте про базові етапи у спілкуванні: зоровий контакт, один рівень і звісно проста мова, короткі фрази. Складіть список звуків чи слів, які ви хочете вивчити з дитиною і часто вживайте ці слова, мотивуючи дитину до їх повторення.
Крок 5. Додавайте звуки до жестів.
Виберіть звук чи слово яке дитина навчилася і додайте до жесту, який дитина використовує у спілкування з вами. Поступово додайте до всіх жестів, які використовує ваша дитина, звуки чи слова. Сприяйте їх синхронному використанню.
Іноді у дітей з аутизмом не з’являється вербальна комунікація після використання тривалих стратегій розвитку активного спонтанного мовлення. Але потреба бути почутим, попри все, залишається. У таких випадках дати «голос» дитині допомагає альтернативна допоміжна комунікація (АДК).
Існує багато міфів щодо АДК й багато батьків бояться починати використовувати інструменти АДК, наприклад, PECS чи програми-комунікатори Digital Inclusion, Tippy Talk та інші.
Проте дослідження та клінічний досвід показують, що використання АДК у дітей не зупиняє розвиток мовлення. Навпаки, альтернативна допоміжна комунікація часто полегшує розвиток мовлення у тих дітей, в яких воно може розвинутись.