Усі діти та підлітки час від часу переживають стресові події, які можуть вплинути на їхнє життя. Зазвичай реакції на стрес у дітей короткочасні, і вони одужують без значних наслідків.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) розвивається у деяких дітей і підлітків після травматичної події, через яку їхнє життя опинилося під загрозою або було завдано серйозної травми.
Наприклад:
- серйозні нещасні випадки (автокатастрофа)
- стихійні лиха, такі як повені або землетруси
- сексуальне насильство, зґвалтування
- фізичне насильство
- переживання війни
- укуси тварин
Важливо зауважити, що дитина могла особисто пережити загрозу, бути свідком травми або травматична подія трапилась з кимось із близьких дитини.
Симптоми ПТСР
Специфічні симптоми посттравматичних стресових розладів можуть значно відрізнятися від дитини до дитини, але загалом підпадають під категорії, описані нижче
Повторне переживання
Повторне переживання є найбільш типовим симптомом ПТСР.
Це проявляється у тому, що дитина мимоволі і яскраво знову переживає травматичну подію у вигляді:
- нав’язливих спогадів
- страшних снів
- відтворення через свою гру (діти дошкільного та молодшого шкільного віку)
Уникнення
Намагання уникнути нагадування про травматичну подію є ще одним ключовим симптомом ПТСР.
Зазвичай це означає уникати певних людей або місць, які нагадують про подію, або уникати спілкування з будь-ким про свій досвід.
Негативні зміни у думках і настрої
Негативні зміни у думках і настрої у дітей та підлітків можуть проявлятись у вигляді:
- Відсутності позитивних емоцій
- Сильного тривалого страху, смутку або відчуття провини
- Відчуття відстороненості до близьких людей
Гіперзбудження
Діти та підлітки з посттравматичним стресовим розладом можуть бути дуже тривожними; і їм важко розслабитися. Вони можуть постійно відчувати загрозу і легко лякатися. Цей стан відомий як гіперзбудження.
Підвищене збудження часто призводить до:
- дратівливості
- спалахів гніву
- проблеми зі сном (безсоння)
- труднощів з концентрацією
Діагностика ПТСР
ПТСР може виникати у дітей будь-якого віку
Якщо симптоми виникають у перші дні та тижні після травми, це називають гострою реакцією на стрес. Лікарі діагностують посттравматичний стресовий розлад, якщо симптоми тривають довше місяця, є серйозними і тривають довго після травмичної події.
У деяких випадках симптоми можуть з’явитися через місяці або навіть роки.
Лікування ПТСР
Лікування дітей з посттравматичним стресовим розладом залежить від рівня їхнього розвитку, який впливає на те, як вони сприймають і переживають травму.
Дослідження показують, що КПТ, орієнтована на травму (TF-CBT) є найефективнішим методом лікування дітей з ПТСР. TF-CBT вчить дитину та її батьків, що таке травма, як справлятися з симптомами та у який спосіб безпечно та спокійно опрацювати травматичну подію.
Якщо діти не реагують на індивідуальну травмо-фокусовану КПТ фахівці можуть рекомендувати метод десенсибілізації та процесуалізації травми рухом очей
(EMDR). Цей метод поєднує когнітивну терапію з спрямованими рухами очей та допомагає мозку повторно опрацювати пам’ять про травму.
Для лікування маленьких дітей з посттравматичним стресовим розладом може бути використана ігрова терапія. Під час занять психотерапевт використовує ігри, малюнки та інші техніки, щоб допомогти дітям упорядкувати їхні травматичні спогади.
Додатково може бути показана медикаментозна терапія, але не як метод лікування власне ПТСР, а як втручання орієнтоване на супутні розлади та проблеми,наприклад, депресію, розлади сну тощо.
Як батькам допомогти дітям, які пережили травматичну подію
Батьки відіграють ключову роль у лікуванні своєї дитини. Ось кілька порад, як батьки можуть допомогти:
- Намагайтесь забезпечити своїй дитині відчуття безпеки. Їй може знадобитися додатковий увага, турбота від вас впродовж тривалого часу.
- Визнайте, що подія відбулася. Говорити, що все нормально, не допоможе вашій дитині. Дайте їй знати, що вона пройде через це. І що ви тут, щоб допомогти.
- Прислухайтесь до своєї дитини. Варто ставитись серйозно до її тривог і почуттів.
- Допоможіть дитині розслабитися. Практикуйте дихальні техніки. Наприклад, запропонуйте їм зробити кілька повільних вдихів разом з вами. Вдихніть, рахуючи до 3. Видихніть, рахуючи до 5.
- Робіть разом те, що вам подобається. Грайтесь, малюйте, готуйте, насолоджуйтесь природою, прогулянками. Ці дії можуть зменшити стрес і розвинути стійкість вашої дитини.
- Важливо повідомити вчителя вашої дитини, що вона пережила травматичну подію і може мати більше проблем із зосередженням на шкільних заняттях. Попросіть про додаткову допомогу або більше часу для виконання шкільних завдань, якщо буде така потреба.
- Зверніться за допомогою, якщо приблизно через 4 тижні після травматичного досвіду, ви або ваша дитина все ще маєте симптоми або вони є особливо нестерпними чи виснажливими.