Допомогти і підтримати друга чи когось з рідних, у кого посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), може бути достатньо непростим завданням. В першу чергу через те, що як і будь який інший психічний розлад, ПТСР є часто «невидимим». Якщо ти раніше не зустрічався з подібними викликами, тобі може бути непросто підібрати той спосіб підтримки, який найкраще допоможе близькій тобі людина. Проте найважливішим є твоє щире бажання розуміти і бути поруч, коли цього потребує твій друг чи рідна людина.
- Насамперед, тобі важливо розуміти природу цього розладу, тож ти можеш переглянути основну інформацію про ПТСР, які його основні прояви, чому цей розлад розвивається, які існують стратегії самодопомоги та методи фахової допомоги. Хоч в кожного перебіг ПТСР різний, і має різну складність, завдяки обізнаності ти матимеш більше розуміння та впевненості, щоб підтримати свого друга чи рідну людину.
- Важливо, аби ти прислухався до себе і своїх можливостей і визначив міру своєї підтримки. Тобі важливо розуміти, що для зцілення “ран душі” (так ми описуємо симптоми ПТСР) твій друг чи рідна людина має займати активну позицію, прийняти рішення іти цією дорогою зцілення, наприклад, виконуючи ті сам практики самодопомоги або ж звернутись за фаховою допомогою. Тобі теж необхідно врахувати, які обставини зараз у твоєму житті, наскільки ти зараз «в ресурсі» і наскільки ти можеш зараз ділитись своїм ресурсом, підтримуючи твого друга чи рідну людину. Доброю ідеєю може бути залучити ще когось зі спільних близьких друзів чи рідних, створюючи кола підтримки для цієї особи, «делегуючи турботу» іншим близьким людям.
- Викликом у підтримці друга може бути його імпульсивність та дратівливість. Це може негативно впливати на ваш стосунок. Проте тобі варто розуміти, що ця ситуативна вибухова реакція твого друга чи рідної людини не стосується тебе і ставлення до тебе. Твій друг чи рідна людина може почуватися виснаженим через проблеми зі сном та стан постійної внутрішньої напруги та неспокою. Через це в нього/неї немає ресурсу, аби більше контролювати себе. Тому так важливо, аби ти виявляв терплеливість та співчуття.
- Частою проблемою у житті людини з ПТСР є уникнення спогадів про травматичну подію. З одного боку, складається враження, що коли змусиш себе не згадувати про важку подію, то вона швидше забудеться, однак це не так. Насправді, ПТСР нагадує рану, “рану душі”, і якщо її перебинтовувати з наміром позбутись болю, буде зворотній ефект – рана буде запалюватись. Тому доброю стратегією є дозволити і підтримувати бажання твого друга та рідної людини висловлювати свої думки і почуття про те, що сталося. Важливо, не примушувати його розповідати більше, ніж він готовий розповісти та не навʼязувати власні думки чи відчуття. Будь уважним і співчутливим слухачем. Помічними можуть бути прості слова: “Мені шкода, що це сталось”, “Я поруч, щоб підтримати тебе”, “Ти в безпеці”, “Я вірю, що ти подолаєш це”, “Я з тобою”, “Ти зробив/-ла настільки, наскільки ти міг/могла тоді”.
- Ще однієї гарною ідеєю можуть стати спільні практики. Разом з другом чи рідною особою ви можете вивчати та практикувати стратегії самодопомоги. Наприклад, практикувати техніки дихання, релаксації, медитації, техніки заземлення, фізичну активність чи поповнювати спільні ресурсні активності. Ці активності стануть в нагоді, аби повернути контроль над власним життям, стабілізувати свій стан і відновлювати власну ресурси.
- Бути підтримкою для когось передбачає не забувати турбуватись про себе. Тому памʼятай про своє фізичне та психічне здоровʼя. Регулярно поповнюй свій ресурс тим, що тебе відновлює та додає сил.
Якщо ти відчуваєш, що справи твого друга погіршуються, або ти відчуваєш, що тобі важко надавати підтримку, не соромся пропонувати чи самому звертатися за консультацією до професійних фахівців.