Багато дітей мають кліпання очей, шмигання носом, покашлювання, пирхання, кривляння чи посмикування плечей.
Ці рухи та звуки, відомі як тики можуть викликати збентеження чи хвилювання у батьків й найближчого оточення.
Тики починаються у віці до 18 років, найчастіше у віці від 4 до 6 років, посилюються приблизно у віці 10-12 років і зменшуються у підлітковому віці. Згодом більшість тиків зникають.
Тики в 3 рази частіше виникають у хлопчиків, ніж у дівчаток.
Тики — це рухи або звуки, які дитина не може контролювати.
Моторними тиками є частково мимовільні посмикування окремих м’язів або м’язових груп.
Вокальні тики — це звуки, що утворюються шляхом руху повітря через ніс, рот або горло.
Моторні тики можуть виникати в будь-якій частині тіла, але найбільш часто — в м’язах області голови, зокрема обличчя, і у верхній частині тіла.
Найбільш поширеними видами моторних тиків є:
- Знизування плечима
- Кліпання очима
- Кусання губ
- Гримаси обличчя
Вокальні тики включають:
- Прочищення горла
- Шморгання носом
- Покашлювання
- Повторення слів
Існує три основних типи тикових розладів:
- Тимчасовий тиковий розлад: рухові та/або вокальні тики спостерігаються у дітей менш як рік від моменту першої появи.
- Стійкий (хронічний) тиковий розлад : моторні або вокальні тики (але не обидва одночасно) зберігаються у дітей понад рік від початку першого тику .
- Синдром Туретта: діти мають як моторні, так і голосові тики більше року.
Діти з тиковими розладами часто мають супутні розлади, такі як, розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ), тривожні розлади, зокрема, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) та депресію.
Діагностика
Для діагностики тикових розладів лікарі використовують чотири характеристики:
- вік, коли почалися тики;
- тривалість тиків;
- тяжкість тиків;
- чи є тики руховими або/та вокальними
Корисним може бути запис короткого відео, яке варто робити з обережністю, щоб не привернути занадто багато уваги до тика під час зйомки.
Лікування
Лікування тикових розладів залежить від тяжкості стану. У багатьох випадках лікування не потрібне, і тики зникають самі по собі.
В інших випадках лікарі можуть призначити поведінкову терапію, медикаменти або їх комбінацію.
Найпоширенішою поведінковою терапією тикових розладів є одна з форм когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка називається тренінгом заміни звичок.
Ліки зазвичай використовуються для зменшення частоти тиків і покращення повсякденного життя дитини. Найбільш поширеними є нейролептики. Діти, які приймають медикаменти для лікування тикових розладів, повинні перебувати під наглядом досвідченого лікаря.
Коли звертатись до лікаря?
Зверніться до лікаря, якщо тики вашої дитини:
- виникають регулярно або стають більш частими чи серйозними;
- викликають емоційні або соціальні проблеми, такі як булінг або соціальну ізоляцію;
- викликають біль або дискомфорт;
- заважають у повсякденній діяльності або навчанні;
- супроводжуються гнівом, депресією або самоушкодженням