Тривога – це природна людська емоція, яка допомагає виявляти загрози та захищати себе. Проте коли вона виходить з-під контролю, стає хронічною та заважає повсякденному життю, ми говоримо про тривожний розлад.
Психологічний стан українців, особливо дітей, значно погіршився внаслідок повномасштабного вторгнення. Згідно з оцінками WHO 2024 Emergency Appeal: Ukraine, на третій рік війни 52,7% населення України демонстрували ознаки психологічного дистресу. Серед них тривожні розлади є найпоширенішими (54,1%), випереджаючи депресію (46,8%) та безсоння (12,2%). Дослідження Gradus Research підтверджують, що емоційний стан українців переважно характеризується негативними емоціями, серед яких домінують напруженість і роздратування.
На превеликий жаль, майже кожен третій підліток в Україні має ознаки депресії або тривожних розладів, а приблизно 40% – психологічних травм, пов’язаних з війною.
Ця стаття допоможе вам зрозуміти, що відрізняє звичайну тривогу від розладу, як розпізнати проблему та як ефективно допомогти дитині.
Що таке тривожні розлади в дітей?
Тривожні розлади – це стани, що характеризуються надмірним страхом та тривогою, які суттєво впливають на поведінкові реакції дитини. На відміну від ситуативного хвилювання, симптоми тривожного розладу настільки виражені, що спричиняють значний психологічний дискомфорт і порушення в усіх сферах життя: навчанні, спілкуванні з однолітками, родинних стосунках та повсякденній активності.
Діти не завжди можуть пояснити, що саме їх турбує, тож тривога часто виявляється через поведінку – необґрунтовані страхи, замкненість, відмову від звичних активностей або емоційні спалахи, які здаються неадекватними у певній ситуації.
Тривожні розлади воєнного стану, з якими стикається багато українських дітей, мають додаткові особливості. Вони іноді характеризуються “тунельним мисленням” – постійними думками про загрози майбутнього без здатності уявити альтернативні, позитивні сценарії. Такі стани супроводжуються нав’язливими думками про війну, страхом смерті та надмірною лякливістю, що може призводити до постійного повернення до травматичних спогадів.
Чим "нормальна" тривога відрізняється від тривожного розладу?
Важливо розуміти, що тривога – це нормальна і корисна емоція, яка допомагає нам уникати небезпеки та краще підготуватися до викликів, тобто є критично важливою для виживання. Нормальна тривога – це короткочасна реакція на конкретну ситуацію, яка зникає після того, як загроза минула. Стресові ситуації, як-от складання іспиту, перехід до нової школи чи публічний виступ, можуть викликати цілком нормальну тривогу в дитини, що допомагає їй мобілізуватися. Проте тривожний розлад характеризується кількома ключовими ознаками:
- Частота та тривалість: Нормальна тривога короткочасна та пов’язана з конкретною подією. Тривожний розлад – це стійкий стан, який триває понад шість місяців і може розпочатися або посилитися без видимої причини.
- Інтенсивність та вплив на життя: Звичайна тривога допомагає дитині підготуватися до викликів. Тривожний розлад супроводжується настільки сильними емоційними реакціями (істерики, плач), що порушує щоденне функціонування дитини, заважає навчатися, будувати стосунки та почуватися в безпеці.
- Уникнення та емоційні спалахи: Діти з розладами часто вдаються до екстремального уникнення ситуацій, що викликають тривогу. Вони можуть демонструвати сильні емоційні спалахи, відмовлятися від участі в звичних активностях.
- Фізичні симптоми: Хоча нормальна тривога може супроводжуватися деякими фізичними проявами (наприклад, прискорене серцебиття), при тривожних розладах вони більш виражені та стійкі. Діти часто скаржаться на біль у животі, головний біль, нудоту, задишку, проблеми зі сном, постійно турбуються про своє здоров’я.
- Стабільність симптомів: При тривожному розладі картина симптомів зберігається та стабільно виявляється з часом.
Як розпізнати тривожні розлади: ознаки
Розпізнати тривожні розлади у дитини можна за такими ознаками, які поділяються на три основні групи:
- Психічні компоненти:
- Відчуття небезпеки та напруженості: Дитина постійно перебуває в стані очікування чогось поганого, надмірно турбується про дрібниці.
- Занепокоєння та скутість: Нездатність розслабитися, постійне внутрішнє напруження.
- Дратівливість та нетерплячість: Легко виходить з рівноваги, погано переносить очікування.
- Проблеми з концентрацією уваги: Неможливість зосередитися на завданнях, неуважність, швидка втомлюваність.
- Страхи: Нав’язливі, часто ірраціональні страхи (наприклад, страх смерті, страх самотності, страх нових ситуацій).
- “Тунельне мислення”: Постійні тривожні думки про майбутнє без можливості уявити альтернативні сценарії, нав’язливі думки про війну.
- Вегетативні компоненти (тілесні прояви):
- Серцево-судинні: Тахікардія (прискорене серцебиття), біль у ділянці серця, коливання артеріального тиску.
- Дихальні: Відчуття браку повітря, задуха.
- Неврологічні: Запаморочення, головний біль, тремор (тремтіння), здригування.
- Шлунково-кишкові: Нудота, сухість у роті, диспепсія (розлади травлення).
- Сечостатеві: Прискорене сечовипускання.
- Терморегуляторні: Безпричинний субфебрилітет (невелике підвищення температури) та озноб.
- Порушення циклу “сон – неспання”:
- Утруднене засинання: Довго не може заснути через тривожні думки.
- Поверхневий, тривожний сон: Часті пробудження, неякісний сон.
- Ранні пробудження: Прокидається рано і не може знову заснути.
- Сонливість удень: Відчуття втоми та сонливості впродовж дня через поганий нічний сон.
Додаткові ознаки, характерні для дітей:
Гіперпильність: Постійне сканування навколишнього середовища на предмет чогось нового та незвичного, відчуття постійної загрози.
Реактивність: На відміну від допитливості більшості дітей, діти з тривогою часто відчувають загрозу від нових або змінних подій.
Проблеми з поведінкою: Якщо дитина не може уникнути ситуації, що викликає тривогу, вона може демонструвати “істеричні зриви”, відмову від участі, опозиційну поведінку.
Уникнення: Це найпоширеніший спосіб впоратися з тривогою, коли дитина уникає ситуацій, що викликають у неї страх. Це може призвести до “функціональних порушень” – дитина відмовляється виконувати дії, відповідні її віку.
Увага! Якщо дитина часто відвідує медсестру або лікаря через незрозумілі симптоми – це може бути маркером тривоги. Якщо дитина часто скаржиться на фізичні скарги (біль у шлунку, головний біль) перед відвідуванням школи чи інших обов’язкових заходів, це може бути прихованим проявом тривожного розладу.
Тривожні розлади у дітей – не слабкість, а наслідок тривалого стресу, з яким неможливо впоратися самотужки. Важливо вчасно помітити сигнали, підтримати дитину та звернутися до психолога. Пам’ятайте: тривога не зникає від уникнення, але її можна перетворити на ресурс, навчившись керувати нею. Разом ми зменшимо тягар війни для майбутніх поколінь. Про те, як допомогти дитині з тривожними розладами – у наступних публікаціях.
Діліться цією статтею — інформованість рятує дитинство.
Публікація підготовлена за підтримки проєкту “Психічне здоров’я для України” #MH4U