Більше, ніж просто невдоволення собою: що таке тілесна дисморфія та як ми працюємо з нею в КПТ

Більше, ніж просто невдоволення собою: що таке тілесна дисморфія та як ми працюємо з нею в КПТ

Юнона Чередничок

Ми всі час від часу можемо дивитися на себе в дзеркало і відчувати легке невдоволення. Проте для людей з тілесним дисморфічним розладом незадоволення власною зовнішністю стає постійним фоном повсякденного життя, а дзеркало перетворюється на суворого прокурора, який щодня виносить невтішний вирок.

Тілесна дисморфія – це виражений страх і надмірна, нав’язлива, виснажлива зосередженість на уявному або абсолютно незначному «недоліку». Найчастіше такими «недоліками» стають нерівності або висипи на шкірі, нестандартна форма носа, асиметрія обличчя, мімічні зморшки, недостатня м’язистість чи виражена худорлявість. Дуже часто інші люди навіть не помічають ці особливості, а людина з дисморфією витрачає години щодня на роздуми про цей «дефект», намагаючись його роздивитися, приховати або виправити.

Життя з тілесною дисморфією часто супроводжується виснажливими ритуалами: компульсивним перевірянням свого відображення у вітринах та дзеркалах (або навпаки – тотальним уникненням будь-яких дзеркальних поверхонь), нанесенням шарів макіяжу або носінням спеціального одягу для маскування «дефекту», пошуком постійних запевнень від близьких («Я нормально виглядаю?») та соціальною ізоляцією. Через ніяковість та сором люди відмовляються від побачень, перестають ходити на роботу чи навчання, уникають фотографуватися, займатися улюбленим хобі. 

Люди з цим розладом часто звертаються до косметологів або пластичних хірургів з метою змінити зовнішність або прибрати недолік, проте ці втручання зазвичай не зменшують симптомів, а «недолік» нерідко мігрує на іншу частину тіла. 

Терапевтам важливо пам’ятати, що люди з тілесною дисморфією мають підвищений суїцидальний ризик, який ми маємо пильнувати впродовж терапевтичного процесу.

Як із цим працює когнітивно-поведінкова терапія?

КПТ та/або СІЗЗС сьогодні є золотим стандартом лікування тілесної дисморфії. У терапії ми не намагаємося переконати клієнта, що він «красивий» або що «недоліку» не існує. Ми не намагаємося надіти на людину «рожеві окуляри» позитивного мислення. Ми працюємо з тим, як мозок обробляє інформацію та які значення надає зовнішності.

1. Нормалізація та психоедукація.

Ми починаємо з того, що нормалізуємо всі почуття, які має людина, а також знімаємо будь-яке ярликування розладу. Тілесна дисморфія не є проявом марнославства чи нарцисизму, це реальний психічний розлад, який спричиняє реальний біль та впливає на всі сфери життя людини. Ми надаємо вичерпну наукову інформацію про розлад, релевантні цикли та окреслюємо подальший терапевтичний процес. Клієнти вчаться розуміти механізм розладу та помічати його прояви.

2. Когнітивна реструктуризація.

Клієнти вчаться помічати когнітивні викривлення, найбільш поширеними при дисморфії є катастрофізація, чорно-біле мислення, читання думок. Ми вчимося відокремлювати факти від катастрофічних інтерпретацій. Найбільш ефективними в цій роботі є поведінкові експерименти.

3. Експозиція із запобіганням реакції (ЕЗР). 

Це серцевина терапії. Клієнти поступово, сходинка за сходинкою, йдуть назустріч своєму страху. Ми спільно розробляємо ієрархію сходинок та починаємо рух. Наприклад, якщо людина повністю уникала свого відображення, ми домовляємося спочатку не затуляти своє зображення під час дзвінків у Zoom. Потім вчимося дивитися на свої фото без сонцезахисних окулярів. Згодом публікуємо неретушоване фото в соцмережах і спостерігаємо, що катастрофа (відкидання суспільством), якої так боявся мозок, не стається. Поверх старої тривожної програми будується нова безпечна асоціація – «Я можу показати своє обличчя/тіло та витримати це, і помічаю, що наслідки є значно менше, ніж передбачав мій мозок». Щоб закріпити нову «безпечну» асоціацію, експозицію важливо робити в різних контекстах та форматах: при яскравому денному світлі, у близькому колі, з незнайомцями, у кав’ярні, на роботі тощо.

4. Перцептивне перенавчання.

Люди з тілесною дисморфією схильні до «тунельного зору» – на собі вони бачать лише «дефект», а на інших «ідеальну» частину тіла. Ми перенавчаємо мозок дивитися на себе цілісно. Використовуючи дзеркало або фотографії, клієнти вчаться описувати себе безоціночними, нейтральними словами, вони перенавчаються бачити всю картину, а не лише її фрагмент.

Мета терапії – не досягти «ідеальної» любові до кожної клітинки свого тіла. Ми прагнемо, щоб людина повернула собі здатність жити на повну, не обмежувати свій життєвий простір, щоб плекала до себе безумовне прийняття та самоспівчуття і пам’ятала, що справжня цінність людини не зводиться до зовнішності.

Публікація підготовлена за підтримки проєкту “Психічне здоров’я для України” #MH4U

Запис на прийом

Виберіть філію:

Запис на консультацію у Львові

Пн-Пт 10:00-17:00

Запис на консультацію у Києві

для дитини/підлітка:

Пн-Пт 10:00-18:00

для дорослої особи:

Пн-Пт 09:00-17:00

Запис у телеклініку

Пн-Пт 10:00-17:00