Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) може бути виснажливим та рецидивуючим станом. Класичні техніки когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), зокрема експозиція з попередженням реакції (exposure and response prevention, ERP), продемонстрували ефективність у лікуванні ОКР. Однак не завжди ERP дає достатній результат, і тоді виникає потреба шукати додаткові підходи. Терапія прийняття та відповідальності (Acceptance and Commitment Therapy, ACT) може бути помічною у таких випадках.
Традиційний когнітивно-поведінковий підхід
Відповідно до спрощеної когнітивно-поведінкової моделі ОКР нав’язливі думки (обсесії) сприймаються людиною як небезпечні, недопустимі або неприємні, і водночас дуже реалістичні. Це викликає сильну тривогу та дискомфорт, змушує намагатися контролювати думки, уникати ситуацій, що їх провокують, і виконувати ритуали (компульсії), щоби зменшити неприємні відчуття. Такі дії забезпечують короткочасне полегшення, але не дають можливості отримати досвід подолання тривоги без ритуалів. Як наслідок, компульсії та уникнення закріплюються і вимагають щораз більше часу та зусиль, а обсесії повертаються знову і знову. Ритуалів стає більше, вони займають багато часу, а життя починає крутитися навколо страхів.
ERP спрямована на те, щоб людина поступово стикалася з тим, що викликає страх, і навчалася проживати тривогу без виконання ритуалів. Це дає добрі результати у перспективі, але складно і неприємно в моменті, через що багато клієнтів передчасно завершують терапію або не залучаються достатньо до експозицій.
Що додає ACT
ACT (терапія прийняття і зобовʼязання) – це спосіб навчитися жити добре, навіть коли всередині є неприємні думки і почуття.
Ядром терапії прийняття та відповідальності є опора на цінності та прийняття власних думок і емоцій – замість того, щоб постійно намагатися їх змінити. ACT допомагає змінити не самі думки, а спосіб реагування на них. АСТ приділяє багато уваги корекції поведінки у спосіб, щоб вона більше відповідала саме цінностям людини.
У контексті ОКР це означає, що навіть якщо в ході терапії не вдається повністю позбутися обсесій і компульсій, людина вчиться жити наповненим і сенсовним життям попри симптоми.
Цінності також використовуються як мотивація для проведення експозицій. Експозиція залишається центральним елементом роботи з ОКР, адже справжні зміни відбуваються через досвід і практику – терапія є місцем навчання через дію.
ACT розширює традиційну КПТ, фокусуючись більше на таких поняттях як робота з цінностями, дифузія думок та прийняття.
Цінності
Цінності є потужним мотиватором для тривалих змін у поведінці. Вони допомагають клієнтам знайти причини проводити експозиції, роблячи довгострокові переваги більш очевидними. ACT насамперед заохочує ціннісно орієнтовану дію та життя відповідно до цінностей – і природним наслідком цього стає проведення експозицій.
Сила цінностей полягає в їхній здатності змінювати ставлення до ситуацій і перетворювати те, що раніше було страшним, на щось осмислене. Наприклад, через обсесії забруднення людина може уникати відвідування громадських місць. Усвідомлення цінностей може допомогти їй навчитися сприймати експозицію по-іншому: «Хоча це страшно, вихід із дому дозволить мені бути самостійним – наприклад, ходити в магазин».
При ОКР шкоди людина може уникати користуватися ножами через страх втратити контроль і когось поранити. Завдяки терапії тримання ножа поруч із близькою людиною може почати сприйматися не як загроза, а як спосіб бути разом – наприклад, готувати їжу або мити посуд. Більше того, тримання ножа може означати здатність залишатися поруч навіть тоді, коли є страх або нав’язлива думка.
З практикою це може перетворити експозицію на поведінку, яку людина починає самостійно активно вибирати, оскільки вона допомагає рухатися до того, що для неї справді важливо. Це відрізняється від підходу, відповідно до якого експозиція сприймається лише як щось, що «треба витерпіти».
Отож, стимул, який раніше асоціювався зі страхом і подальшим уникненням, поєднується з визначеною цінністю, як-от «незалежність», «близькість» абощо.
Дифузія
Якщо уявити, що голова – це радіо, то при ОКР воно починає транслювати обсесії, і перемкнути хвилю буває дуже важко. ACT не намагається вимкнути це «радіо», натомість вчить слухати, але не вірити, і не дозволяти радіо керувати життям.
Дифузія – це дистанціювання від думок. Вона навчає нового способу взаємодії зі своїми думками. Дифузія дає змогу розглядати думки як просто думки, а не як реальні загрози, і не оцінювати їхню правдивість.
З точки зору ACT зміст думки не має прямого впливу на реальність. Немає значення, якого типу обсесії переживає людина: забруднення, шкоди, релігійного чи сексуального характеру. Вони не визначають людину і не контролюють її поведінку.
Тому важливо не надавати нав’язливим думкам надмірного значення. Це може бути особливо складно для терапевтів, які працюють з думками сексуального, насильницького чи релігійного змісту. Реакція терапевта може закласти основу лікування. Чи ставиться терапевт до цих думок як до «небезпечних» і особливих? Чи навпаки демонструє спокій, дистанцію та здатність працювати з ними без страху?
У моделі ACT дифузія замінює когнітивне тестування з моделі КПТ. В ACT думки не є тим, із чим потрібно боротися. Їх не потрібно доводити або спростовувати. Мета – не прибрати думки, а зменшити їхній вплив на поведінку та життєві рішення.
Прийняття
Коли йде дощ, зупинити його неможливо. Але якщо потрібно вийти з дому, можна взяти парасолю і все одно виконати задумане – це і є прийняття.
Замість уникнення думок чи емоцій, в ACT акцент робиться на прийнятті переживань без боротьби з ними. Прийняття є відповіддю на запитання: «Якщо не можна уникати чи виконувати компульсії, то що мені робити?». Прийняття означає здатність діяти згідно з цінностями, навіть коли присутні неприємні думки чи емоції.
Шлях уникнення знайомий і може приносити тимчасове полегшення, однак він поступово обмежує життя людини. Інший шлях – шлях прийняття – відкриває більше можливостей і дозволяє жити повноцінно, навіть якщо симптоми повністю не зникають.
Джерело:
Eric B. Lee, PhD. Acceptance and Commitment Therapy for Obsessive-Compulsive Disorder, 2025.
Публікація підготовлена за підтримки проєкту “Психічне здоров’я для України” #MH4U