Саме питання є дещо незвичним. Адже наше здоров’я є великою цінністю і від нього залежить життя. Тому як можна не переживати з цього приводу?
В цій статті я спробую провести межу між просто хвилюванням за важливий аспект у житті та розладом тривоги за здоров’я.
Коли людина має звернутись до лікаря, пройти обстеження з профілактичною метою або за наявністю симптомів, вона хвилюється. І це є нормальною реакцією психіки. Але питання, скільки часу вона хвилюється? Це перший критерій для відображення проблеми. Якщо тільки під час процесу медичної допомоги, тоді так, це є суб’єктивно, варіант норми. Але, якщо вже після заключення лікаря пройшов тривалий час та сама розмова не зменшила тривогу. Плюс, задля впевненості, потрібні консультації більше ніж двох, трьох, чотирьох і т. д. лікарів – це може бути ознакою підвищеної тривоги за здоров’я.
Так, може виникнути питання, що є нормою консультуватись у декількох лікарів задля достовірності діагнозу. Це правда. Але ми не розглядаємо тільки один критерій, їх багато.
Ще один – це наявність великої кількості обстежень. Ні, не просто «здати, все що призначив лікар, або декілька лікарів», а десятки додаткових обстежень. Іноді, пацієнти з тривогою «вимагають» у лікаря призначити ще і ще додаткових обстежень. Або самостійно здають аналізи крові, МРТ ще в одному центрі, гастроскопію для виключення «чогось страшного» і далі, далі, далі. Це нескінченне коло обстежень.
Цікавий феномен – «міграція симптомів». Тільки обстежили людину з приводу болю в животі, навіть вдалося поставити діагноз та призначити лікування, як вона повертається через місяць на консультацію вже з новою проблемою – головним болем, як приклад і т.д. Знову по-новому коло обстежень, лікувань…..
Як правило, у пацієнтів з розладом тривоги за здоров’я у пошуковій системі комп’ютера 90% заданої інформації це саме про симптоми, синдроми хвороб, багато форумів на тематику дії ліків, відгуків про ті чи інші схеми лікування. І, знову, як в тому анекдоті: «Будь-яка хвороба смертельна, якщо правильно гуглити».
Дуже часто педіатри згадують про проблему гіпердіагностики та об’ємних схем лікування звичайної застуди у дітей. Одна із причин, це наявність у когось із батьків розладу тривоги за здоров’я. Тому що пропустити «страшну» хворобу у себе – це проблема, а у своєї дитини – катастрофа.
З цього випливає ще одна ознака розладу – залучення рідних у тривогу та процес кола консультацій, обстежень.
На перший погляд може здатися, що людина з розладом тривоги за здоров’я добре обстежена та врешті решт здорова, бо багато часу витрачає на це. Але, не завжди так. Основна мета, яку пацієнт не усвідомлює – це зменшення тривоги. І всі дії направлені саме на це.
Є ще один варіант розладу, коли людина, навпаки, не відвідує лікарів, бо боїться результатів обстежень. Навіть тоді, коли є симптоми захворювання і самопочуття погіршується, їй краще «перетерпіти», ніж зустрітися з тривогою.
Що є причиною такого стану? У кожної людини своя історія. Це може бути перенесена в минулому важка хвороба, травматичні події в житті, або просто багато навколо історій про смертельні хвороби, які впливають на людину, схильну до тривоги.
Розібратися з цією проблемою допоможе психотерапія. КПТ є дуже ефективною в роботі з розладом тривоги за здоров’я.