У дітей та підлітків з розладами спектру аутизму можуть спостерігатись труднощі у процесі обробки й сприйняття сенсорних даних, що поступають із зовнішнього середовища. Вони можуть відчувати як гіперчутливість – надмірну реакцію, при цьому сенсорні стимули можуть викликати значний дискомфорт, так і гіпочутливість – недостатню реакцію на широкий спектр подразників.
З іншого боку, можна помітити, що дитина виявляє потребу у стимулюванні певної сенсорної системи як спробу збалансувати сенсорний дисбаланс, а також використовувати автостимуляцію як спосіб самозаспокоєння.
Симптоми сенсорних гіперчутливостей:
1. Візуальна гіперчутливість. Подразниками можуть бути яскраві об’єкти чи світло, певні кольори, об’єкти, що рухаються чи обертаються);
2. Гіперчутливість до звуків. Подразники: гучні або несподівані звуки при великій кількості людей, де є надмірний шум побутової техніки, наприклад, блендер, порохотяг або фен. Тоді дитина може закривати вуха, плакати та намагатися втекти від джерела шуму.
3. Смак. У дітей може спостерігатись гіперчутливість до певної текстури їжі, специфічних смаків: гострого, кислого, гіркого.
4. Тактильна гіперчутливість. Наприклад, дотик до інших людей або до певних текстур чи поверхонь.
5. Гіперчутливість до специфічних запахів.
Симптоми гіпочутливості у дітей та підлітків, наприклад, до болю чи холоду.
Також ми можемо спостерігати потребу дитини в стимулюванні певної сенсорної системи для самозаспокоєння. Наприклад, вестибулярної: розгойдування, кружляння; тактильної: гра з волоссям, крупами; акустичної: повторне прокручування певної мелодії або прослуховування як тече вода; візуальної: тривале розглядання світла, різних об’єктів, що крутяться або іграшок під певним кутом.
Рекомендації щодо подолання сенсорних проблем відрізняються залежно від індивідуальних порушень у сенсорних сферах. Тому, важливо провести детальний аналіз особливостей сенсорної системи для впровадження ефективних стратегій для їх пристосування.
Рекомендації для батьків щодо пристосування до гіперчутливостей:
1. Звук: використання навушників/берушів у надто шумних середовищах або уникання великих скупчень людей, заняття у приміщеннях із закритими дверима.
2. Зір: використання сонцезахисних окулярів або головного убору.
3. Смак: уникання продуктів із яскравим запахом та вибір продуктів, до яких у дітей немає відрази, тобто, до певної текстури чи смаку. Також, якщо у дитини наявна значна вибірковість у їжі, варто поступово ознайомлювати її з новим продуктом та вводити його в раціон.
4. Дотик: вибирати одяг із матеріалу, який буде комфортним для вашої дитини.
Рекомендації для батьків щодо пристосування до гіпочутливості:
1. Використання іграшок та інших сенсорних інструментів;
2. Часті перерви на «руханки» впродовж дня;
3. Важкі ковдри, підкладки або одяг, який забезпечує глибокий тиск;
4. Візуальна підтримка для тих, хто має труднощі з обробкою усної інформації;
5. Розташування меблів для забезпечення безпечного простору;
6. Вживання їжі з яскравим смаком або змішаної структури.