Небажана поведінка є одним із найбільших викликів для батьків дітей з розладами спектру аутизму (РСА). І поведінкова терапія передбачає визначення розуміння функції поведінки, її комунікативного значення у соціальному контексті життя дитини.
Втім, аби поведінкові підходи у випадку небажаних реакцій дитини були ефективними, насамперед слід проаналізувати чому виникли такі реакції та яку саме функцію виконує така поведінка.
Аналіз небажаної поведінки:
1. Подразники, які могли викликати таку поведінку;
2. Модель поведінки;
3. Потреби, які дитина чи підліток намагається задовольнити такою поведінкою
4. Наслідки поведінки (тобто, що дитина намагається в результаті такої поведінки отримати)
Фактори, що можуть підвищувати ризики виникнення небажаної поведінки у дитини та підлітка з РСА:
- порушення комунікації, яке може ускладнювати розуміння ситуації та висловлення власних потреб і бажань;
- супутні соматичні проблеми, наприклад, шлунково-кишкові розлади або біль;
- супутні розлади психіки (наприклад, РДУГ, тривожні розлади, депресія);
- зміна режиму дня чи особистих обставин;
- відсутність передбачуваності й структурованості;
- ненавмисне заохочення проблемної поведінки;
- соціальне середовище, включаючи домашню чи шкільну діяльність, дозвілля;
- зовнішнє середовище, наприклад, рівень шуму чи яскравість освітлення.
Рекомендації для батьків, як діяти у випадку небажаної поведінки у дітей.
Розуміти та діяти на випередження
Насамперед варто зрозуміти, що така поведінка дитини – це її намагання стабілізувати власний стан. Іншими словами, зіштовхнувшись з непередбачуваним подразником, дитина не має уже знайомої моделі поведінки. Відтак, реагує на цей незнайомий подразник вкрай гостро, бо почувається у небезпеці. Перше, що ви маєте забезпечити дитині – умови, в яких вона знову відчує себе безпечно.
Натомість різкі спроби змінити небажану поведінку призведуть до ще більшого стресу та дестабілізації стану дитини.
Ключове правило: діяти треба насамперед на випередження. Найкраще – це намагатися продумати заздалегідь усі ймовірні подразники й за можливості, запобігати виникненню небажаних стереотипій.
Забезпечити структурованість та передбачуваність
Як правило, дітям із розладами спектру аутизму, для зменшення небажаної поведінки, варто забезпечити структурованість та передбачуваність середовища, а саме:
• попереджати про зміну діяльності, зокрема, з наближенням змін, які батьки не можуть контролювати, важливо максимально підготувати до них дитину й завчасно попередити;
• давати візуальні підказки.
Корегувати за допомогою поведінкової терапії
Небажана поведінка також підлягає корегуванню за допомогою поведінкової терапії. Підходи до цих реакцій – ті ж: розуміння проблемної поведінки, причини її виникнення, модель поведінки, потреби та наслідки. Це дасть змогу ефективно впоратись з цими реакціями.
У цьому випадку, також можна застосовувати й принцип поведінкового керівництва, надаючи дитині негайну нагороду чи заохочення. До прикладу, якщо дитина опирається звичному маршруту прогулянки, можна спробувати заохотити її цукерками чи новими наліпками. Тобто, можна поступово адаптовувати дитину до змін поєднуючи їх з позитивними «сюрпризами» чи заохоченнями.
Корегувати за допомогою медикаментозної терапії
Якщо психосоціальні чи інші втручання недостатні або не можуть здійснюватися через труднощі у поведінці дітей або підлітків з аутизмом, то необхідно звернутись до дитячого психіатра та розглянути призначення медикаментів як спосіб управління проблемною поведінкою.