Незважаючи на те, що про розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) сьогодні говорять часто, багато дорослих досі мають запитання щодо діагностики, лікування та повсякденної взаємодії з цим станом. До вашої уваги – відповіді на найпоширеніші запитання та практичні рекомендації для тих, хто підозрює в собі РДУГ.
Сучасний світ, а особливо Україна в умовах війни, вимагає від нас максимальної концентрації та адаптивності. Водночас все частіше дорослі починають замислюватися про те, чи не є причиною їхніх труднощів з увагою та імпульсивністю розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ), недіагностований у дитинстві.
Діагностика РДУГ у дорослих: необхідність і труднощі в часі війни
Діагностика РДУГ у дорослих – це складний та багатоетапний процес. В умовах війни вона стає ще складнішою. Стрес, тривога та хронічне виснаження природним чином знижують здатність до зосередження, що може маскувати або імітувати симптоми РДУГ.
Важливо розуміти, що РДУГ – це не набутий стан, а нейробіологічна особливість, з якою людина народжується. Тому обов’язковим є аналіз анамнезу дитинства: симптоми мають бути присутні до 12 років і виявлятися у різних сферах (навчання, спілкування). Якщо труднощі з концентрацією уваги з’явилися різко в дорослому віці без проявів у дитинстві, це, найімовірніше, не РДУГ.
Тестування – лише допоміжний інструмент, оскільки симптоми (наприклад, порушення уваги) можуть бути наслідком стресу, тривоги або депресії. Часто тести ведуть до самодіагностики, що може бути помилковою. Для точного діагнозу необхідно виключити інші стани, які можуть симулювати РДУГ. Основна діагностика відбувається через детальну клінічну бесіду, іноді не одну.
Первинна діагностика завжди є компетенцією психіатра. Залежно від вираженості РДУГ та наявності супутніх станів, ми можемо призначити медикаментозну корекцію, направити на когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) з опрацюванням протоколів для РДУГ, або поєднати ці підходи.
РДУГ та інші стани
Останнім часом спостерігаємо значне збільшення кількості звернень дорослих щодо РДУГ. Це пов’язано з підвищеною обізнаністю завдяки інтернету, а також з тим, що люди прагнуть покращити якість свого життя, якщо відчувають, що їхні проблеми можуть мати медичне пояснення.
Часто люди приходять, впевнені, що мають РДУГ, але після діагностики виявляється, що їхні труднощі з увагою та імпульсивністю є виявом інших станів, наприклад, тривожності або депресії. Ці стани часто корелюють. Парадоксально, але тривога може виступати своєрідним компенсаторним механізмом при РДУГ – вона «рамкує» людину, змушує її діяти через страх наслідків. Наприклад, коли пацієнт зізнається, що картинка «бомжувати під мостом» стимулює докладатися до роботи. Це показує, що тривога, хоч і неприємна, іноді змушує людей з РДУГ знаходити способи функціонувати.
Чи змінюється життя після діагностування РДУГ?
Коли людина дізнається, що її проблеми пов’язані з особливістю роботи мозку, а не з «лінощами» чи «неорганізованістю» – це вже має терапевтичний ефект. Багато дорослих говорять: «Я думав/ла, що всі так живуть». Усвідомлення, що мозок працює інакше, приносить велике полегшення і зменшує почуття провини за, наприклад, постійні запізнення або труднощі з можливістю завершити завдання. Розуміння свого стану дозволяє розробити стратегії, які дійсно працюють: нагадування, списки справ, пріоритезація завдань тощо. Необхідні навички можна розвинути навіть у дорослому віці – це питання часу та системності.
Як війна впливає на стан людей з РДУГ?
Стрес від війни природним чином знижує здатність до зосередження, що особливо сильно впливає на тих, хто вже має базові труднощі з увагою. Наприклад, людина, яка раніше давала собі раду з викликами РДУГ, раптом стикається з тим, що не може працювати, планувати або навіть зберігати емоційну рівновагу. Багато звернень дорослих стосуються того, що робочий обсяг, який раніше був посильним, тепер дається надзвичайно важко.
Люди з РДУГ в умовах хронічного стресу можуть втрачати ті компенсаторні механізми, які раніше допомагали їм функціонувати. Саме тому зараз ми бачимо більше звернень – те, що раніше не особливо заважало жити, тепер стає критичною проблемою. Підвищена тривожність, хронічне недосипання та емоційне виснаження, які є постійними супутниками війни, значно погіршують когнітивні функції, зокрема концентрацію уваги. Зростає ризик коморбідних станів: тривожність та депресія частіше супроводжують РДУГ у стресових умовах (відповідно до лослідження WHO, 2023).
Важливо пам’ятати, що імпульсивність при РДУГ може призводити до збільшення ризику поведінки, що шкодить здоров’ю, особливо в умовах стресу – зловживання алкоголем, психоактивними речовинами, проблеми з харчуванням, переїдання, збільшення ваги тощо.
Ми бачимо, що війна не створює РДУГ, але вона значно загострює його прояви, роблячи їх більш помітними і руйнівними для повсякденного життя.
Чи має РДУГ позитивні сторони?
Особливості мозку людини з РДУГ може стати справжнім даром, коли є знання, як їх використовувати. Замість того, щоб боротися зі своїм способом мислення, навчіться використовувати його переваги – і ви побачите, що РДУГ може стати частиною вашої унікальної сили. Це не хвороба, яку потрібно “вилікувати”, а особливість функціонування мозку, яку можна навчитися використовувати собі на благо.
Креативність та нестандартне мислення. Люди з РДУГ часто мають унікальний погляд на речі, здатність бачити неочевидні зв’язки та генерувати оригінальні ідеї. Їхній мозок не обмежений шаблонним мисленням. Це допомагає у творчих професіях.
Енергійність та легкість на підйом. Вони часто сповнені енергії, легкі на підйом, люблять нові враження, активний відпочинок (походи в гори, спорт). Це робить їх відмінними компаньйонами та батьками, які можуть з ентузіазмом втягувати дітей у різні активності.
Гіперфокус. Здатність до гіперфокусу (коли вони цілковито поглинаються тим, що їм цікаво) може призводити до глибокого аналізу проблем і неочікуваних рішень, що є великою перевагою в багатьох професіях.
Швидка адаптивність. Здатність мозку швидко перемикатися між завданнями, яка в звичайних умовах є недоліком, може бути перевагою в швидкозмінних і непередбачуваних ситуаціях. Імпульсивність, яка часто розглядається як проблема, в певних ситуаціях стає перевагою — швидкість реакції, вміння діяти без довгих роздумів може бути дуже цінним.
Відкритість до нового. Люди з РДУГ часто відкриті до навчання та досліджень, вони легко сприймають нові ідеї та підходи.
5 послань людям з РДУГ або тим, хто підозрює цей стан у себе:
Не бійтеся діагностики. Звернення до психіатра – не ознака слабкості, а можливість отримати інформацію, інструменти та, за потреби, ефективну підтримку. Діагностика не зобов’язує до тривалої терапії чи медикаментозного лікування, але дає вам ключі до розуміння себе. Ви дізнаєтеся, що ваші труднощі – це не ваша провина, а особливості роботи мозку. Водночас не забувайте: діагноз РДУГ ставить кваліфікований лікар-психіатр після ретельного обстеження.
Ви не ліниві, ваш мозок працює по-іншому. Це одне з найважливіших усвідомлень. Багато людей з РДУГ роками живуть з відчуттям власної неспроможності або ліні. Діагноз звільняє від цього тягаря і дарує можливість прийняти свою унікальність.
Ви можете навчитися керувати своїми особливостями. Діагноз – це не вирок, а точка відліку для розробки ефективних стратегій. Існують доказові методики (терапія, корекція способу життя, а іноді й медикаменти), які можуть значно покращити ваше функціонування та якість життя.
Ваші «недоліки» можуть бути вашими сильними сторонами. Креативність, енергія, здатність до гіперфокусу – це потужні ресурси. Розкрийте їх, навчіться використовувати свої особливості як переваги, а не як перешкоди.
Пам’ятайте, що ви не самотні. РДУГ – це поширений розлад, і багато дорослих успішно живуть та реалізують свій потенціал. Шукайте підтримку, спілкуйтеся з іншими людьми, які розуміють вас.
Життя з РДУГ може бути повноцінним і щасливим. Головне – це знання, розуміння та бажання діяти. Це ваша унікальна особливість, і від вас залежить, чи стане вона перешкодою чи суперсилою.