Діти часто сперечаються, проявляють агресивність чи поводяться зухвало в присутності дорослих і однолітків. Однак діагноз поведінкового розладу ставиться, коли така поведінка є невідповідною до віку дитини, зберігається протягом тривалого часу або має серйозний характер.
Існує два види розладів поведінки: опозиційно- викличний розлад поведінки і розлад поведінки.
Опозиційно – викличний розлад поведінки (ОВРП)
Діти з цим розладом частіше поводитимуться опозиційно або зухвало в оточенні людей, яких вони добре знають, таких як члени сім’ї, лікар або вчитель.Усі діти іноді перевіряють межі, але діти з ОВПР демонструють таку поведінку частіше, ніж інші діти їхнього віку, і ця поведінка негативно впливає на повсякденне функціонування або стосунки з дорослими чи однолітками.
Діти з опозиційно – викличним розладом поведінки часто:
- відчувають злість або втрачають контроль над собою;
- сперечаються з дорослими або ігнорують правила та прохання;
- виявляють образливу або злу поведінку;
- навмисно дратують інших або виявляють нетерпимість до них;
- звинувачують інших у своїх помилках або негативній поведінці
Розлад поведінки
Розлад поведінки (РП) діагностується, коли діти виявляють постійну модель агресії по відношенню до інших й серйозні порушення правил та соціальних норм вдома, у школі й з однолітками. Діти з цим розладом частіше отримують травми і можуть мати труднощі у спілкуванні з однолітками. Незважаючи на те, що розлад поведінки можна діагностувати раніше, він зазвичай розвивається в підлітковому віці і може зберігатися в пізньому підлітковому віці.
Ознаки розладу поведінки включають:
- Порушення серйозних правил, таких як втеча з дому, перебування поза домом вночі без дозволу або пропуски школи.
- Агресія щодо людей і тварин, наприклад, знущання, бійки або жорстоке поводження з тваринами.
- Навмисне пошкодження чужого майна або підпал.
- Крадіжка, брехня або проникнення до будинків.
Лікування опозиційно-викличного розладу та розладу поведінки слід розпочати якомога раніше.Лікування буде більш ефективним, якщо відповідатиме потребам конкретної дитини та сім’ї. Для постановки правильного діагнозу може знадобитися комплексне обстеження психіатра.
Для дітей молодшого віку найбільш ефективним методом лікування є навчання для батьків поведінкової терапії, де терапевт допомагає батькам зрозуміти, як зміцнити стосунки з дитиною та адекватно реагувати на її поведінку. Для дітей шкільного віку та підлітків ефективним підходом є поєднання поведінкової терапії для батьків із психотерапевтичними втручаннями, які включають активну участь дитини, сім’ї та школи.
Підготовлено за матеріалами cdc.gov