Енкопрез (нетримання калу) — це стан, при якому дитина не може контролювати процес дефекації, що призводить до мимовільного випорожнення у спідню білизну. Це може викликати стрес як у дитини, так і у батьків, але важливо розуміти, що цей стан піддається корекції за умови своєчасного звернення за допомогою.
Зазвичай енкопрез виникає після 4 років, коли дитина вже навчилася користуватися туалетом.
Що викликає енкопрез?
Енкопрез може виникати з різних причин. У більшості випадків він пов’язаний із закрепами, але іноді його спричиняють емоційний стрес, поведінкові труднощі або страх.
Також енкопрез може бути симптомом певних медичних станів, таких як порушення моторики товстої кишки, хвороба Гіршпрунга, порушення функції щитоподібної залози тощо.
У деяких випадках енкопрез спостерігається у дітей із нейророзвитковими розладами, наприклад, розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) або розладом спектру аутизму.
Коли слід звернутися до лікаря?
Зверніться до педіатра або дитячого гастроентеролога, якщо:
- Дитині більше 4-х років, а вона не контролює дефекацію.
- Спостерігаються хронічні закрепи.
- Енкопрез супроводжується болем у животі, блюванням або кров’ю у калі.
- Ви помічаєте зміни в емоційному стані дитини (наприклад, вона стає тривожною або замкненою).
Як лікується енкопрез?
Лікування нетримання калу залежить причини енкопрезу.
У випадках, коли нетримання калу пов’язане із закрепами, основна увага приділяється їх усуненню. Лікар може запропонувати прийом послаблюючих препаратів та надати рекомендації щодо формування у дитини регулярного режиму випорожнення.
Якщо є припущення про психологічну причину енкопрезу чи супутній розлад психіки, до лікування може бути залучений дитячий психолог або психіатр.
Психолог допоможе дитині подолати страх, сором чи провину, які вони відчувають у зв’язку з енкопрезом, а також будь-який емоційний стрес, який може мати дитина.
Як батьки можуть допомогти своїй дитині при енкопрезі?
Успішне лікування енкопрезу залежить від підтримки, яку отримує дитина.
Важливо не звинувачувати дитину і не кричати, це не допоможе впоратися із захворюванням, а тільки посилить стрес. Залишайтеся позитивними та спокійними, адже дитині може знадобитися певний час, перш ніж сформуються регулярний режим випорожнення.