Війна триває і російський психопат з грандіозними ідеями «русского мира» перед лицем поразок та стійкості України шаленіє у люті. Ми свідомі, що найближчі дні будуть дуже складними, адже він не може пережити поразки, а земля уже тремтить у нього під ногами і підтримувати вибудовану брехню стає усе важче. Тож ми бачимо його осатаніле обличчя і готовність найнелюдянішими методами чинити тиск, щоби отримати нашу капітуляцію. Одним з його методів є теж жахати нас, створюючи масштабні гуманітарні катастрофи – бомбардуваннями, ракетними обстрілами та ізоляцією міст, руйнуванням будинків, мереж електропостачання, опалення, забезпечення базовими речима – їжею, ліками. Він хоче виснажити нас болем та напругою, посіяти відчай та паніку.
Та ми маємо, що протиставити йому – нашу Стійкість! Так, він хоче усіляко розхитати, виснажити її, але вона незламна – наша Стійкість – бо за нами Правда, а всередині нас неймовірна рішучість та відвага! І зараз, як ніколи, нам треба налаштуватися та зосередитися! У сьогоднішньому пості міністр оборони Олексій Резніков так гарно нас застерігає: «У ці години та дні відбувається злам ситуації. Час зламу потребує зібраності, особливої концентрації». Тож зосередьмося…
Найперше – не дозволяймо собі жахатися. Темрява страшна – жорстокість російського тирана, його готовність до найнелюдяніших дій немислима. Страх і тривога нормальні – але не даваймо собі нажахатися і впасти у відчай. Випростаймося з гідністю, відчуймо козацьку енергію сили та відваги усередині (чи ж не у кожного з нас, прокинулися гени Сірка й Наливайка?) – нас не зламати і духу нашого не похитнути!
По-друге, борімося з темрявою, але перебуваймо у Світлі – бо саме воно є нашою Силою! Серед цієї темної ночі – дивімося не у морок – а дивімося на Зорі. А ми знаємо, ніколи зорі не є такими ясними, як тоді, коли ніч найтемніша… І скільки зараз цих Зір – яку неймовірну красу нашого народу ми бачимо! Скільки у цій битві з темрявою проявилося Світла у людях, непереможного Світла! І наші Зорі – це теж наші мрії – про Україну майбутнього, вільну, щасливу, квітучу! І наші Зорі – це душі усіх тих героїв, які освітлюють нам туди до омріяного майбутнього шлях… З такими Зорями ми не заблукаємо у цій ночі…
По-третє, тримаймо Стрій! Наша сила – у тій неймовірній національній єдності, доповненій підтримкою усіх земних і небесних Сил Добра. Наша стійкість – мов багатомембранна енергетична куля – утворена душами багатьох людей, що об’єдналися у великій історичній битві світла з темрявою. Коли ми тримаємо Стрій, коли ми турбуємося і підтримуємо один одного, коли кожен на своєму місці робить усе можливе для перемоги – вона неминуча!!! І більше цього – ця стійкість набуває неймовірної якості – кожен удар ворога обертається його ж силою проти нього. І що більше шаленіє ворог – то ближчим його кінець! А ми ж лише стаємо усе більш з’єднані та міцніші. Як у Рільке (авторський переспів):
У цій темряві – будь Дзвоном
І що сильніше вдарятиме темрява –
То твій подзвін стає гучнішим!
Тож тримаймося, друзі! – у цих дзвонах у темряві ночі – передчуття нашого Світанку і нашої Перемоги!