Дитячий психіатр призначає медикаменти у випадках, коли інші методи лікування не принесли бажаного результату або коли розлад має серйозний ступінь важкості. Для цього лікар дитячої психіатрії оцінює необхідність застосування ліків у дитини через комплексний підхід, який включає в себе наступні кроки:
- психіатрична оцінка дитини:
- клінічний огляд, коли лікар проводить спеціалізований медичний огляд для оцінки психічного стану дитини,
- інтерв’ю, коли лікар веде розмову з дитиною та її батьками для збору історії симптомів та деталей щодо поведінки.
- психологічна оцінка дитини:
- психологічні тести: використовуються спеціальні інструменти для оцінки психологічного стану дитини.
- спостереження: лікар може провести спостереження за дитиною в різних ситуаціях для отримання більш повного розуміння її поведінки.
- визначення діагнозу: лікар визначає, чи стан дитини відповідає певним синдромам чи діагнозам, таким як розлад аутистичного спектра, депресія, або дефіцит уваги та гіперактивність і т.д.
- оцінка рівня важкості: лікар оцінює, як сильно симптоми впливають на щоденне функціонування дитини в сім’ї, школі та інших аспектах життя.
- інші методи лікування: якщо існують альтернативи до медикаментів, такі як психотерапія чи корекційні заняття, лікар розгляне їх ефективність та призначить їх, якщо це можливо.
- ризики та користь: лікар детально обговорює можливі ризики та користь медикаментів з батьками, враховуючи індивідуальні особливості дитини.
- план лікування: лікар розробляє індивідуалізований план лікування, враховуючи діагноз, ступінь важкості, можливі побічні ефекти та інші фактори, такі як користь перевищує шкоду.
У результаті цього комплексного підходу лікар приймає рішення про застосування медикаментів, якщо вони вважаються належним та ефективним засобом для поліпшення психічного стану дитини.
Медичні препарати можуть бути невід’ємною частиною терапії для дітей, що стикаються із різними психічними розладами. Обгрунтування для застосування ліків у дитячій психіатрії визначається наступним чином:
- при середньої важкості розладах: коли психотерапія та інші корекційні метод, які є важливими методами допомоги у дитячому віці, не дають очікуваного ефекту, медикаменти можуть бути важливим елементом лікування. Наукові дослідження підтверджують, що в деяких випадках медикаментозне лікування може значно поліпшити стан дитини.
- важкі розлади: у випадках важких форм поведінкових проблем, розладів аутистичного спектра, депресії, тривожних розладів, розладів харчової поведінки та інших серйозних психічних станів, медикаменти можуть бути ключовим елементом комплексного лікування.
- неефективність інших методів: якщо інші методи лікування, такі як психотерапія чи супровід для батьків, не є достатньо ефективними, лікар може вирішити призначити медикаменти для досягнення бажаного ефекту.
- розвиток навичок: медикаменти можуть використовуватися для зменшення симптомів і полегшення навчання та закріплення необхідних знань дитині важливих соціальних та емоційних навичок. Вони можуть також допомагати батькам у навчанні та підтримці своєї дитини.
Категорії ліків, які використовуються в дитячій психіатрії:
- антидепресанти: використовуються для лікування депресії, тривожних та інших психічних розладів.
- нейролептики: застосовуються при розладах аутистичного спектра та інших психозах та важких розладах поведінки.
- стабілізатори настрою: ефективні при біполярних розладах та інших порушеннях настрою.
- психостимулянти: використовуються для лікування розладу із дефіцитом уваги та гіперактивностю.
- альфа2 агоністи: застосовуються для лікування тікозних розладів та РДУГ.
Препарати, що не мають доведеної ефективності та належать до альтернативних методів допомоги:
- ноотропи: немає доказів ефективності в дитячій психіатрії.
- заспокійливі, БАДи, трави: не використовуються через недостатню наукову базу та ризики для здоров’я дитини.
Важливо пам’ятати, що лікар повинен виписати рецепт для отримання медикаментів, і це є необхідною процедурою для забезпечення правильного та безпечного застосування ліків у дитячій психіатрії.