Так, так, ще місяць тому ми могли би це виставити як дотепний жарт. А нині це наша реальність. Батьки суперживчиків зараз мають багато стресу, і бути просто батьками для виживання у цій ситуації замало. Потрібні суперсили. І ще ж роботу ніхто не відміняв…
Спробую дати кілька опорних точок для орієнтування.
Точка 1
Активній імпульсивній дитині важко організувати свою активність конструктивно. Їй потрібен чіткий план, складений разом із дорослим. План на день має включати різні потреби дитини, баланс між обов’язками та приємностями, спокоєм та активністю.
Точка 2
Дитині на карантині потрібен успіх. Винагороджуйте переможця у змаганні за найкраще застелену постіль, влаштуйте відеочелендж із однокласником, хто більше разів відтиснеться від землі, ведіть облік часу виконання завдань із математики і встановлюйте рекорд тижня в особистому заліку. Відзнакою може бути титул “найвеселіший мамин помічник на кухні” та право носити дорослий фартух.
Точка 3
Дитина з гіперактивністю не зможе самостійно впоратися із реалізацією плану на день. Підтримка дорослих — невід’ємна частина цього плану. На питання як дорослим працювати, якщо вдома є дитина з гіперактивністю, відповідь — по черзі або ніяк.
Точка 4
Зробіть дітям достатньо хороших батьків. Подбайте про себе, як умієте. Пригадайте, що Вас радує і що з цього Вам зараз доступне. Добре кіно, книжки, прогулянка на самоті. Із великою кількістю звуків та активності на одиницю простору може бути складно. Тому важливо створити собі острівці спокою.
Точка 5
Пам’ятайте, що карантин закінчиться. Рано чи не дуже. Якими Ви хочете з нього вийти, якими мають бути Ваші стосунки з дитиною, чого Ви хочете уникнути. Запишіть. І щоразу, коли здається, що все, приїхали, більше не можу, перечитуйте. Там знаходяться відповіді. Бо все не ідеальне, бо інколи не виходить, але це не привід втрачати надію і припиняти рух у важливому напрямку.