Діти зазвичай починають контролювати сечовипускання у віці 4–6 років. Однак навіть у цьому віці (а іноді й у старшому) у дітей, які розвиваються нормально, можуть траплятися поодинокі випадки денного нетримання cечі.
Це може стати причиною хвилювання батьків і викликати стрес у дитини
У більшості випадків денне нетримання сечі не пов’язане з медичними проблемами.
Проте є кілька факторів, які можуть його спричинити.
Поведінкові причини:
- Надмірне занурення в гру чи іншу діяльність, через що дитина ігнорує позив до сечовипускання та відкладає похід до туалету на занадто довгий час.
Фізіологічні фактори:
- Інфекції сечовивідних шляхів.
- Закрепи, які створюють додатковий тиск на сечовий міхур.
- Неврологічні порушення, зокрема затримка розвитку нервової системи, що може призводити до недостатнього контролю за сечовипусканням.
Денний енурез може бути викликом, але з правильним підходом більшість дітей успішно долають цю проблему.
Як допомогти дитині з денним енурезом:
Проконсультуйтесь з лікарем.
Першим кроком має бути звернення до педіатра чи дитячого уролога для виключення фізіологічних причин. Лікар може призначити аналізи сечі або інші додаткові обстеження сечовидільної системи.
Розвивайте здорові звички.
- Допоможіть дитині регулярно відвідувати туалет (кожні 2–3 години), навіть якщо дитина не відчуває позиву.
- Використовуйте таблицю наклейок, щоб відстежувати походи вашої дитини до туалету та винагороджувати прогрес.
- Контролюйте за споживанням рідини, особливо напоїв із кофеїном (наприклад, солодких газованих напоїв).
- Сприяйте регулярному випорожненню кишківника для уникнення закрепів.
Підтримуйте дитину.
- Уникайте покарань або осуду.
- Обговорюйте з дитиною та пояснюйте, що це тимчасова проблема, яку можна вирішити.
Зверніться за допомогою до психолога чи дитячого психіатра.
Якщо проблема зберігається, варто звернутися до дитячого психолога чи психіатра для обстеження можливих психологічних чинників.