Як і у випадку з нервовою анорексією, існує багато медичних ускладнень, пов’язаних з нервовою булімією. При нервовій булімії ці ускладнення є прямим результатом як режиму, так і частоти очисної поведінки, зокрема самоіндукованого блювання та зловживання проносним.Саме на них припадає понад 90% очисної поведінки при нервовій булімії.
Кілька фактів про нервову булімію:
- Нервова булімія у 4 рази частіше зустрічається, ніж нервова анорексія.
- Нервова булімія зазвичай розвивається у підлітковому віці й характерна для представників обох статей, хоча набагато частіше зустрічається у дівчат.
- Більшість дітей/підлітків з нервовою булімією мають нормальну або навіть надмірну вагу.
- У дівчат, що страждають на нервову булімію, спостерігаються нерегулярні менструації на відміну від аменореї (відсутність менструацій) при нервовій анорексії.
Діагностичні критерії нервової булімії:
- Періодичні епізоди переїдання. Епізод переїдання характеризується двома наступними проявами:
- Споживання протягом певного проміжку часу (наприклад, 2 годин) кількості їжі, яка безперечно перевищує ту, що її більшість людей споживали б за аналогічний час за тих же обставин.
- Відчуття відсутності контролю над прийомом їжі під час епізоду (наприклад, відчуття неможливості припинити споживання їжі або контролювати, що і скільки їсти).
- Періодична невідповідна компенсаторна поведінка, щоб запобігти збільшенню ваги — навмисна блювота, зловживання проносними, сечогінними чи іншими препаратами, утримання від прийому їжі або надмірні фізичні навантаження.
- Самооцінка надмірно залежить від маси та форми тіла.
Медичні ускладнення самоіндукованої блювоти:
- Діти та підлітки, які викликають блювоту, часто роблять це механічно: тиск зубів на шкіру під час стимуляції блювотного рефлексу призводить до повторюваних травм і потертостей шкіри на руці, що зрештою веде до утворення мозолів на тильній стороні руки.
- Стоматологи можуть бути першими, хто побачить ознаки самоіндукованої блювоти. При огляді вони можуть виявити ерозію зубів, зниження слиновиділення, гіперчутливість та карієс зубів.
- Збільшення слинних залоз, спостерігається у 10-50% пацієнтів.
- Постійний закид кислого вмісту зі шлунку може призводити до захриплості, труднощами із ковтанням, хронічного кашлю, відчуття печіння та болю у горлі.
- Сильне блювання може спричинити найбільш небезпечне ускладненням шлунково-кишкового тракту – розриви стравоходу та шлунка.
- Повторні епізоди блювання призводять до порушення функції нирок та електролітного дисбалансу (збільшення затримки натрію в нирках та втрати калію).
- Зниження рівня калію в крові може спричинити м’язову слабкість та порушення ритму серця.
Попри те, що зловживання проносними засобами менш поширене, ніж самоіндукована блювота, це другий найчастіший спосіб очищення у пацієнтів з нервовою булімією.
Через тривале звикання до стимулюючих проносних препаратів спостерігається втрата нормальної функції товстої кишки, що призводить до стійкого закрепу та ускладнює зловживання послаблюючими засобами.
У дітей та підлітків, які страждають на нервову булімію, значно частіше існують ризики виникнення самоушкоджуючої несуїцидальної поведінки, зловживання алкоголем/наркотичними речовинами та суїцидальні спроби.
Психотерапевт здійснює основні психотерапевтичні втручання, зокрема найефективнішими методами при нервовій булімії є:
- сімейна терапія, сфокусована на булімії (СТ-Б), яка зазвичай має тривати протягом 6 місяців. Сімейна терапія сприяє співпраці батьків та підлітків для встановлення регулярного режиму харчування і мінімізації компенсаторної поведінки.
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ-РХП), орієнтована на розлад харчової поведінки, яка зазвичай теж триває 6 місяців. КПТ-РХП допомагає визначати сімейні фактори, які заважають особі змінити свою поведінку, та обговорювати, як сім’я може підтримати одужання дитини/підлітка з булімією і запобігти виникненню нервової булімії у майбутньому.
- Важливо, якщо ви спостерігаєте у своєї дитини поведінку “очищення”, НЕ варто соромити та сварити дитину, адже після кожного епізоду блювання у неї з’являється виражене почуття провини, огиди до себе і це може значно ускладнити одужання.
- Запитуйте у дитини, як ви можете допомогти їй та яка підтримка необхідна під час одужання.
Піклування про фізичне здоров’я:
- Діти чи підлітки, які не можуть припинити блювоту, можуть зменшити втрату емалі, зокрема потрібно не чистити зуби одразу після блювання, а використовувати фторований (некислотний) ополіскувач та обмежити вживання кислих продуктів.
- Дітям та підліткам з булімією необхідно споживати достатню кількість рідини та продуктів з високим вмістом клітковини, згідно з рекомендаціями дієтолога.