Це книга про особистий досвід пережиття втрати, написана авторкою, яка є не лише матір’ю у жалобі, а й фахівчинею, психологинею, директоркою Інституту резилієнтності у Новій Зеландії, і яка інтегрує у цій книзі свої рефлексії з цих двох позицій.
З передмови: “Спочатку я бачив TED-виступ Люсі Гон. Я бачив її біль. І її світло. Її голос тремтів, коли вона розповідала про свій досвід пережиття втрати доньки. Її очі були сповнені сліз; втім, вона говорила — з силою, зі світлом — бо мала донести щось дуже важливе…
Тоді була книжка. Саме ця, яка зараз у ваших руках, лише англійською. Я не міг зупинитися її читати. Це було теж досвідом болю і світла.
Ця книжка потрібна кожному. Насамперед тим, хто переживає втрату. Зараз, посеред днів війни, це все має особливе значення… Але потрібна вона й усім, кого втрата ще чекає попереду — бо кого з нас омине цей досвід? Нам важливо бути підготовленими, бо це один з найболісніших досвідів життя”.
(Олег Романчук, лікар-психотерапевт, дитячий психіатр центру «Коло сім’ї», директор Інституту психічного здоров’я УКУ та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії)
Онлайн-книгарня: