Новітні огляди показують, що РДУГ часто поєднується з іншими станами – тривожними й депресивними розладами, розладами навчання, поведінковими труднощами, а також хронічними соматичними станами. Це називають коморбідністю, і вона суттєво впливає на якість життя сім’ї.
Найчастіші коморбідні стани при РДУГ: ОВР та розлади поведінки; тривожні розлади; депресивні розлади; специфічні розлади навчання та мовлення; РАС; тикові розлади / синдром Туретта; розлади сну; у підлітків – розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин.
На основі сучасних досліджень та клінічних рекомендацій можна окреслити кілька ключових принципів підтримки дитини з РДУГ:
- Структура і передбачуваність. Діти з РДУГ значно краще реагують на чіткі правила, розпорядок дня, візуальні розклади, листи завдань та використання календарів і нагадувань.
- Підсилення сильних сторін. У багатьох дітей з РДУГ є креативність, здатність швидко переключатися між ідеями, висока енергія. Проєктні види діяльності, творчі завдання та навчання «малими порціями» допомагають перетворювати ці якості на ресурс.
- Співпраця з дитячими фахівцями. Підтримка психолога, психотерапевта, педагога, за потреби – лікаря-психіатра, дає батькам відчуття, що вони не самі, що працюють у команді.
- Зменшення стигми. Розповідь дитині про РДУГ як про спосіб роботи мозку, а не «поганий характер», з опорою на наукові факти, може зменшувати внутрішню стигму та покращувати самооцінку
Що можуть зробити батьки вже зараз
Спираючись на сучасні дані, можна запропонувати батькам кілька конкретних кроків, які допомагають незалежно від того, отримала дитина діагноз чи ще в процесі обстеження.
- Зафіксувати спостереження за поведінкою та навчанням дитини. Записувати, у яких ситуаціях найбільше виявляються труднощі з увагою, імпульсивністю, організацією – це допомагає і в саморефлексії, і при консультації у фахівців.
- Попросити вчителів описати, як дитина поводиться в класі. Багато досліджень підкреслюють важливість мультиінформантного підходу – коли збираються дані від батьків, вчителів і самої дитини.
- Звернутися до профільного центру, який має досвід роботи з РДУГ і супутніми труднощами розвитку. Для сімей це часто стає переломним моментом між «ми боремося самі» і «ми маємо команду підтримки».
- Обговорити можливі маршрути допомоги – від психоедукації для батьків і тренінгів навичок до психотерапевтичних програм і, за необхідності, медикаментозного лікування.
Публікація підготовлена за підтримки проєкту “Психічне здоров’я для України” #MH4U