Довгий час уявлення про аутизм базувалося на медичній моделі, яка розглядала його винятково як «розлад» або «трагедію». Однак сучасні дослідження та голоси самої аутичної спільноти спричинили зміну парадигми в бік нейрорізноманіття, де аутизм розглядають не як хворобу, а як природну варіацію людського мозку.
«Бути іншим не означає бути гіршим» – розуміння того, що відбувається з людиною, є першим і найважливішим кроком до якісної підтримки та взаємодії.
Ділимося окремими сучасними дослідженнями, що спростовують міфи про аутизм, які досі побутують.
1. Міф: Люди з аутизмом позбавлені емпатії
Один із найстійкіших стереотипів, закріплений у попередніх діагностичних критеріях.
Що каже наука: масштабний метааналіз 2025 року, що охопив 226 досліджень та понад 57 000 осіб, показав, що в якісних дослідженнях відмінність в афективній емпатії (здатності відчувати емоції інших) між аутичними та нейротиповими людьми є статистично незначущою.
Дослідження Даміана Мілтона пояснюють труднощі у спілкуванні «проблемою подвійної емпатії»: непорозуміння виникає через відмінність у досвіді та сприйнятті світу обома сторонами, а не лише через «дефіцит» в людини з аутизмом. Багато людей з РАС відчувають емоції навіть глибше, ніж інші, але виражають це інакше.
Метааналіз емпатії (Psychology Today, 2025): Дослідження не знаходять дефіциту емоційної емпатії у аутичних людей.
2. Міф: Аутизм - це хвороба, яку потрібно «вилікувати»
Багато хто досі вважає, що метою терапії має бути «виправлення» людини, щоб вона виглядала «нормальною».
Науковий погляд: Аутизм не є хворобою, від якої можна «одужати» або померти; це фундаментальна особливість роботи мозку, яка залишається з людиною впродовж усього життя. Науковці закликають адаптувати середовище, а не змінювати особистість.
3. Міф: Спектр аутизму - це лінійна шкала від «легкого» до «важкого»
Традиційно людей поділяли на «високофункціональних» та «низькофункціональних», що часто заважає отриманню адекватної підтримки.
Сучасна модель: Доктор Люк Бірдон (2020) запропонував модель «Колеса спектру», де аутизм представлений як сукупність різних доменів (сенсорне сприйняття, комунікація, виконавчі функції тощо). Людина може мати високі здібності в одній сфері, але потребувати значної підтримки в іншій, що робить лінійне порівняння некоректним.
4. Міф: Аутизм спричинений виключно генетикою (або вакцинами)
Незважаючи на численні спростування, міф про зв’язок із вакцинацією все ще існує, як і переконання, що роль відіграє лише спадковість.
Результати досліджень: Одне з найбільших досліджень (JAMA, 2014), що тривало 24 роки і охопило 2 мільйони новонароджених, показало, що екологічні та генетичні фактори впливають приблизно однаково (50/50). Водночас науково доведено, що вакцини не викликають аутизм, а особливості виховання батьками не є його причиною.
5. Міф: Усі аутичні люди мають «надздібності» (савантизм)
Завдяки кіно часто вважають, що кожен аутист – це геній у математиці чи музиці тощо..
Реальність: Хоча деякі аутичні люди мають виняткові таланти в нішевих сферах, це не є універсальною рисо. Аутичні особи мають такий самий широкий діапазон навичок і викликів, як і решта населення.
Вчімося бачити в кожній людині її особливий спектр можливостей. Давайте разом творити суспільство, де кожен голос є цінним і почутим.
Публікація підготовлена за підтримки проєкту “Психічне здоров’я для України” #MH4U